Якість води для зрошення

Хімічний склад поливної води впливає на ефективне функціонування систем зрошення, ріст та розвиток рослин, агрохімічні властивості ґрунту, та у кінцевому результаті – на якість та кількість врожаю. Надлишок у воді деяких хімічних елементів може призводити до передчасного зносу елементів зрошувальних систем, викликати вторинне засолення ґрунтів та акумуляцію токсичних сполук у ґрунті та в рослині.

Саме тому аналіз поливної води слід проводити при проектуванні системи зрошення, для оцінки придатності води з поверхневих та підземних джерел, підбору системи фільтрації, контролю якості води для зрошення та внесенні добрив.

Особливо важливо контролювати склад поливної води при краплинному зрошенні та вирощуванні рослин із закритою кореневою системою.

Основний нормативний документ, який регламентує якість води для краплинного зрошення в Україні: ДСТУ 7591:2014 «Зрошення. Якість води для систем краплинного зрошення. Агрономічні, екологічні та технічні критерії».

Відповідно до цього нормативу існує 3 класи якості поливної води:

I – придатна

II – обмежено придатна

ІІІ – непридатна

Вода II класу може використовуватись у системах краплинного зрошення за умови постійного контролю та проведення агромеліоративних заходів (коригування рівня рН, знезалізнення тощо). Вода ІІІ класу ні в якому разі не використовується без попереднього покращення складу та властивостей.

Критерії якості поливної води

  1. Технічні критерії враховують оцінку впливу води на функціонування та знос зрошувальних систем (рН, жорсткість, вміст завислих твердих речовин, вміст марганцю, заліза тощо).
  1. Агрономічні критерії враховують вплив води на зміну характеристик ґрунту, вплив на формування та якість врожаю (рН, токсична лужність, концентрація токсичних іонів, відношення концентрації катіону магнію до катіону кальцію, відношення суми лужних катіонів натрію і калію до суми всіх катіонів).
  1. Екологічні критерії враховують можливість негативного впливу елементів, що знаходяться у воді на навколишнє природнє середовище (вміст азоту, мікроелементів, важких металів, пестицидів, бактерій тощо).

Показники якості поливної води, які варто контролювати

  • Водневий показник рН –показник концентрації іонів водню (Н+) у воді та водних розчинах. Оптимальний рН води для зрошення залежить від потреб культури. Для поливу огірків рН води – 5,5, томатів – 6,0 – 6,5, лохини – 5,0 – 5,5, полуниці – 6,0. рН впливає на засвоєння рослинами поживних речовин, контроль цього показника є важливим при приготуванні бакових сумішей та при внесенні добрив шляхом фертигації. Окрім цього, рН дозволяє cпрогнозувати вірогідність засмічення крапельниць відкладами заліза або карбонату кальцію.
  • Сухий залишок (мінералізація) виражає сумарний вміст усіх розчинених солей у воді, є важливим показником якості поливної води. Вода з високим вмістом солей може негативно впливати на ґрунт та рослини, спричиняти передчасний вихід з ладу обладнання для зрошення.
  • Жорсткість води – це сума концентрації солей кальцію та магнію. Полив водою з підвищеною жорсткістю може призвести до утворення осаду у системі зрошення.
  • Електропровідність (ЕС) – це ступінь «солоності» води, визначається одиницями електропровідності (мСм/м), має значення як для рослин, так і для експлуатації зрошувальної системи. Визначається або портативним TDS-метром, або у лабораторії.
  • Лужність – важливий показник якості води для зрошення, який виражає здатність води протистояти змінам рН, розраховується як сума вуглекислоти, бікарбонатів та карбонатів у воді.
  • Азотвмісні сполуки у воді сільськогосподарського призначення вказують на ступінь забруднення води та біопродуктивність природних водойм. Амонійний азот є індикаторним показником первинного забруднення води.
  • Натрій у вигляді розчинених солей входить до складу вод природнього походження. При поливі водою з високим вмістом натрію ґрунт стає липким та водонепроникним, погіршується живлення рослин.
  • Вміст двовалентного заліза – це один із ключових показників якості води для зрошення. Залізо у контакті з повітрям окислюється та утворює іржу, що призводить до швидкого виходу з ладу обладнання.
  • Хлор– елемент, який у великих концентраціях у поливній воді викликає у рослин опіки листової пластини. Хлориди відносяться до водорозчинних солей, тому їх надлишок спричиняє засолення ґрунтів.
  • Варто контролювати вміст мікроелементів у воді: Алюміній, Цинк, Марганець, Хром, Молібден, Бор, Нікель, Мідь, Хром, Кобальт, Свинець, Кадмій, Берилій.

Аналіз води для зрошення

Для того, щоб об’єктивно оцінити якість води для зрошення рекомендується проводити розгорнутий агрохімічний аналіз води на етапі придатності ділянки для вирощування в грунті. У подальшому для контролю бажано проводити аналіз води 1-2 рази на рік.

Для того, щоб замовити аналіз води, потрібно відібрати пробу у кількості 2 л та надіслати в лабораторію для аналізу. Бажано, щоб термін доставки зразків не перевищував 24-48 годин.

Перелік показників для розгорнутого аналізу:

рН, електропровідність, сухий залишок, сульфати, окиснюваність перманганатна, жорсткість, хлориди, нітрати, азотовмісні сполуки, натрій, магній, кальцій, калій, барій, мідь, марганець, нікель, стронцій, цинк, алюміній, берилій, кобальт, хром, залізо, сірка, кадмій, свинець

Детальніше про аналіз води для зрошення https://farmer.ua/activities/analiz-vodi/